Joróstkiv

Joróstkiv
*Хоро́стків*
Joróstkiv; Хоро́стків
	Ciudad
	; Iglesia en Joróstkiv
; Bandera	; Escudo ;
	Joróstkiv Localización de Joróstkiv en Óblast de Ternópil
Coordenadas	49°12′40″N 25°55′19″E / 49.211003042411, 25.921965302586
Entidad	Ciudad
• País	Ucrania
• Óblast	Ternópil
• Raión	Chortkiv
Superficie
• Total	29,52 km²
Altitud
• Media	320 m s. n. m.
Población (2021)
• Total	6703 hab.
• Densidad	227,07 hab./km²
Huso horario	UTC+02:00 y UTC+03:00
Código postal	48244
	Sitio web oficial
	[editar datos en Wikidata]

Joróstkiv (ucraniano: Хоро́стків; polaco: Chorostków; yidis: כראָסקעוו Chorostkov) es una ciudad de Ucrania, perteneciente al raión de Chortkiv en la óblast de Ternópil.

En 2017, la ciudad tenía una población de 6881 habitantes.^[1] Desde 2015 es sede de un municipio con una población total de unos catorce mil habitantes, que incluye nueve pueblos como pedanías: Velyki Hovýliv, Verjivtsi, Karáshyntsi, Kliúvyntsi, Malí Hovýliv, Peremýliv, Soroka, Uvysla y Jlopivka.^[2]

Se ubica en la confluencia de los ríos Stav y Taina, unos 20 km al noreste de Chortkiv, sobre la carretera T2017 que une Hrymáiliv con Kopýchyntsi.^[3]

Historia[editar]

Se conoce la existencia de la localidad desde 1340. En 1565 se formó aquí un señorío para la familia noble de Strúsiv. En 1578 adoptó el Derecho de Magdeburgo, aunque siguió siendo una ciudad de señorío, que en el siglo XVII pasó a la familia Kalinowski y en el siglo XVIII a los Sanguszko. En la partición de 1772 se incorporó al Imperio Habsburgo, que hasta 1816 la incluyó en el distrito de Ternópil y desde 1816 en el de Chortkiv. Durante el período austríaco, la ciudad perteneció a la familia noble Levytski. Se desarrolló a partir de 1890 al establecerse aquí una estación de la línea de ferrocarril de Ternópil a Kopýchyntsi.^[4]^[5]^[6]^[7]

En la Segunda República Polaca, que reconoció el estatus de ciudad de Joróstkiv en 1934, la localidad estaba habitada por unos cuatro mil quinientos ucranianos, unos dos mil judíos y unos ochocientos polacos. En la Segunda Guerra Mundial, los invasores alemanes asesinaron a unos quinientos judíos en la localidad, y se produjeron aquí numerosos movimientos de tropas y emigraciones, que dejaron al asentamiento medio abandonado. La RSS de Ucrania repobló el lugar casi exclusivamente con ucranianos y la localidad recuperó el estatus de ciudad en 1977. Hasta 2020 pertenecía al raión de Husyatyn.^[8]^[9]^[10]^[11]

Referencias[editar]

↑ Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
↑ Хоростківська міська громада
↑ Mapa de Joróstkiv
↑ Головко В. В. Хоростків // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 414. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.
↑ Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
↑ Kurzej M. Kościoł parafialny p.w. Św. Michała Archanioła w Chorostkowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 508 s., 806 il. — ISBN 978-83-89273-71-0 (пол.)
↑ Chorostków, 1.) mko, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 632. (пол.) — S. 632 (пол.)
↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 stycznia 1934 r. o zaliczeniu gminy Chorostków w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast.
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 — Вісбаден, 1983. — с. 38.
↑ Мельничук Б., Уніят В. Хоростків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 558—559. — ISBN 978-966-528-279-2.
↑ Хоростківська міська рада

Datos: Q149178
Multimedia: Khorostkiv / Q149178

[1] Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))

[2] Хоростківська міська громада

[3] Mapa de Joróstkiv

[4] Головко В. В. Хоростків // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 414. — 784 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1359-9.

[5] Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.

[6] Kurzej M. Kościoł parafialny p.w. Św. Michała Archanioła w Chorostkowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009. — Cz. I. — T. 17. — 508 s., 806 il. — ISBN 978-83-89273-71-0 (пол.)

[7] Chorostków, 1.) mko, pow. husiatyński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 632. (пол.) — S. 632 (пол.)

[8] Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 19 stycznia 1934 r. o zaliczeniu gminy Chorostków w powiecie kopyczynieckim, województwie tarnopolskiem do rzędu miast.

[9] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 — Вісбаден, 1983. — с. 38.

[10] Мельничук Б., Уніят В. Хоростків // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 558—559. — ISBN 978-966-528-279-2.

[11] Хоростківська міська рада

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]